с.Мокре

Короткі відомості про село та храм

Точної дати заснування і згадки про наше село немає, але існує така легенда.

Було це давним-давно. Жив один заможний чоловік по прізвищу Білаш і мав він п’ять синів. Займався домашнім господарством, вирощував хліб, до цього привчав і своїх нащадків. Коли діти підросли, батько вирішив відділити їх в окреме господарство. Землі він мав багато, тому перший син, коли одружився, заселив урочище Травник і почав ставити будівлі віночком, так утворився хутір Виноки.

Другий син утворив родинне поселення Ярмолюк і Тарасики, кругом була велика нива, яка омивалась водою і годувала поселенців, місцевість була настільки мокрою, що й хутір прозвали Мокре.

Незабаром одружився третій син і поселився він на землі, яка з діда-прадіда називалась Кутами, тому що будівлі, які будувались там, будувались під гострим кутом, цей хутір довго був основним, бо він був найбільшим, мав навіть вулиці: Гурці, Підварки.

А ось четвертий син поселився на Язвинах – земля так і в’язла під ногами, настільки була болотистою і мокрою. Кругом були багна і болота, тому дуже важко було господарювати.

П’ятий, найменший, улюбленець батька, залишився на батьківському обійсті, господарював, доглядав батьків, ростив дітей. У спадок від батька йому залишився білий кожух, який зберігся до цього часу. Заможний господар у білому кожусі і заснував хутір Білаші, п’ятий хутір, який знаходився у Мокрому.

Село росло, розвивалось. В 1977 році був збудований Старовижівський льонозавод в с. Мокре. За фінансування заводу збудовані багатоквартирні будинки для працівників заводу, дитячий садок, а головне це духовна пристань нашого села – храм Первоверховних апостолів Петра і Павла.

ІСТОРІЯ ХРАМУ

Храм Первоверховних апостолів Петра і Павла був збудований за кошти Старовижівського льонозаводу с. Мокрого за директорства          Логіна Павла Олексійовича. Також була створена двадцятка на чолі Сосновської Ярини Архипівни. Саме ці люди і проводили оформлення внутрішньої частини храму і зробили великий внесок у будівництво церкви. Сучасний інтер’єр обителі не зрівняти з тим, яким він був до відкриття і цьому ми завдячуємо теперішній двадцятці, головою якої є наш батюшка Петро (Коляда), а також нашим жителям села, тому що саме завдяки цим всім людям були проведені роботи дооформлення храму, а саме з 2002 по 2005 роки провели оформлення купольної частини церкви, а з 2005 по 2006 – оформлення алтарної частини.

4 травня 1996 року  – незабутня дата жителів с. Мокре, оскільки саме в цей день було відкриття нашої церкви Ніфонтом архієпископом Волинським і Луцьким. В цьому ж році була розділена Волинська єпархія на дві єпархії: Волинську і Луцьку, а також Володимир-Волинську і Ковельську, на чолі якої став Владика Сімеон. Після цієї події наша обитель стала відноситись до Володимир-Волинської і Ковельської єпархії.

Що стосується священників, які служили в нашому селі, то за такий короткий термін (12 років) їх у нас було троє, а саме отець Михаїл (Загрійчук), який відправляв служби до відкриття церкви на подвір’ї, після відкриття, а саме з 1996 року по 1999 рік, відправи проводив отець Юрій (Грінько), а з 1999 року по теперішній час церковні служби проводить отець Петро (Коляда).

ОПИС ІНШИХ СВЯТИНЬ ПАРАФІЇ

Як таких святинь в нашому храмі немає. Але за час існування церкви, а саме в 2006 році, ми побудували капличку святого Миколая, яка була освячена на престольне свято нашого села (12 липня – Первоверховних апостолів Петра і Павла).

ЖИТТЯ ПАРАФІЇ

Кількість прихожан може досить суттєво відрізнятися. Так в проста недільна служба може налічувати 40-50 прихожан, а у великі свята, такі як Пасха, Трійця, свято села Первоверховних апостолів Петра і Павла – 200-300 прихожан.

При нашій церкві діє недільна школа, яка налічує 15 дітей, керівником якої є Білітюк Катерина Миколаївна. Школа була відкрита 1999 року. Тоді керівником був отець Петро. В 2003-2006 рр. керівником була Білітюк Оксана Миколаївна.

За час існування храму проведено багато заходів, паломництв, а саме в 2000 році було перше паломництво недільної школи на чолі із ієреєм Петром нашого храму в Київ, де перебували в Києво-Печерській Лаврі, у Покровському, Введенському, Флоровському і Іонівському монастирях. В 2004, а також і в 2008 роках відвідали Михнівський і Мілецький монастирі.

Відносно заходів, то в 1996 році кандидатом в депутати у Верховну Раду Мартиненком було подаровано нашій церкві два подарунки – дзвін і ікону Божої Матері. В 2005 році було придбано спускну ікону Божої Матері (Почаївської). Були служби на чолі з благочинним Кримненської  округи Никонюком С.П.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

a a a

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>

1