Літо… Прекрасна пора для відпочинку. Кожен із нас мріє побувати на лоні природи, вдихнути її чаруючі пахощі. І дуже добре, якщо цей відпочинок збагачує і укріпляє нас не тільки фізично, а й духовно.
З такою метою настоятель Свято – Михайлівської церкви о. Михайло організував для учнів 7-8 класів с. Кримне туристичний похід до Мілецького монастиря . 7 червня на велосипедах учасники походу виїхали з Кримного. До речі, наймолодшому із них 8 років.
Проїхали c. Залюття, а в с. Чевелі подорожні кримчани зустрілися з дітьми Нової Вижви. Тут відвідали церкву Пресвятої Богородиці , настоятель прот. Богдан розповів про історію церкви і села. Потім туристи побували в с. Поліському , відпочили на березі озера Пісочне, сфотографувалися біля місцевого храму. Минувши с. Брунетівку і с. Шкроби, зупинилися в с. Соколище, тут свої обійми розкрило для подорожніх озеро Синовське. Ось і Підсинівка, там і до Мільців рукою подати .
У Свято-Миколаївському Мілецькому чоловічому монастирі юних паломників зустрів благочинний . Після вечері була проведена екскурсія. Цікаво було дізнатися, що в монастирі є ікона з часточками мощей Святителя Миколая. Сідали на крісло на якому колись відпочивав схіархімандрит Олексій, до мощей якого діти приклалися. Вранці учасники походу побували на літургії, подали записки за здоров’я своїх рідних і близьких. Після смачного сніданку , взявши благословення в настоятеля монастиря архімандрита Леонтія і подякувавши за теплий прийом, вирушили в дорогу. Додому поверталися іншим маршрутом. У с. Синово відвідали Христо-Воздвиженський храм. Побували в селах Вужиськ і Замшани і зупинилися в с. Глухи. На березі чудового озера, яке полонило подорожуючих своєю красою, розбили палатки, наварили юшки. Яка ж смачна вона була!
Керівники групи робили все можливе, щоб дітям було цікаво: проводили ігри, змагання, купалися. Вночі, як і годиться чергували біля вогнища, пекли картоплю, варили чай.
Наступного дня заїхали в с. Теклю і відвідали храм в Дубечному. Це останнє село де група була разом, тут вони роз’їхалися в різні напрямки. У Кримне повернулися близько 17-ої години. Можливо саме вони привезли на спраглу кримненську землю такий довгоочікуваний дощ.
Хоч і нелегкою була подорож: ламалися велосипеди, мучила спрага, але всі залишилися в захваті від побаченого , збагатилися духовно.
Шира подяка спонсорам велопоходу: Районому центру соціальних служб для сімї дітей та молоді.
Віра Ариванюк.