З 27 по 29 липня на березі озера Пісочне, що в Кримному відбувся дитячий православний табір «Дружба». В межах Кримненського благочиння захід проходить втретє і приурочений до вшанування 1000-річчя преставлення князя Володимира-хрестителя Pусі.- «Дружба» цьогоріч реклами не потребувала. Про табір діти й батьки розпитували ще з початку літа. На середину липня число бажаючих в рази перевищувало матеріально-ресурсні можливості табору, котрий по найбільшому максимуму розрахований на сотню дітлахів. Тож доводилось всіляко оптимізовувати роботу. З місцевих дітлахів створили додаткову групу з денним перебуванням. Дещо обмежили вік «дружбенят» -з 10 до 14 років. Хто переріс такий ценз, але дуже хотів до табору, йшли волонтерами, фізруками, вожатими і допомагали на кухні, в проведенні ігор, з наметами. Одним словом, роботи вистачало всім. Наші школярики, як стало очевидно, це туристи, і спортсмени, і творці прекрасних композицій, чудові артисти і вокалісти, організатори і педагоги. Щодо відпочинку, то він повинен бути таким же динамічним, як і самі діти, але водночас з регламентованим християнським порядком, з ранковими та вечірніми молитвами, духовними бесідами та послухом. Тоді від такого відпочинку і користь і результат, – розповідає організатор табору благочинний Кримненського округу прот. Серій Никонюк.
27 липня в переддень вшанування пам’яті рівноапостольного князя Володимира відбувся заїзд табору. Відкриття розпочалося з молебню на початок доброї справи. Щирі вітання з початком роботи табору прозвучали від сільського голови Руслана Курижка. Затим кожен священик благочиння зі своєю групкою дітей, наметово-комплектним начинням, вихователями та волонтерами реєструвалися та пройшли інструктаж з техніки безпеки в головного МНСника району Андрія Бурди.
«Дружбенята» були поділені на 4 групи, котрими опікувалося 13 вихователів – здебільшого це студенти педагогічних вузів. Згідно графіка чергували священики. Постійно за порядком слідкували директор табору місіонер благочиння і відповідальний по роботі з молоддю прот. Юрій Гринько та помічник директора священик Микола Єфимук.
- Програма табору цього року ще насиченіша, ніж вторік. – показує з обох боків шедро розписаний аркуш директор табору прот. Юрій Гринько. – Козацькі забави, караоке, співочий турнір, виступ агітбригади, композиції на піску, різні вікторини на знання Закону Божого, перегляд православних фільмів та багато-багато іншого, ну, і звісно, молитви. Цього року влучити в десятку дитячої цікавості було набагато простіше, бо вікова категорія більш однорідна, ніж минулі роки. Діти схвильовані, втомлені, емоційні. По своїх скажу: після табору ще добрий день будуть відсипатися. Але тут вони справжні і щасливі. І це варто того.
Перший табірний день пройшов стандартно гамірно і весело, хоч засиджуватися допізна вихователі не дозволили: ранок надто відповідальний – служба Божа в місцевому Михайлівському храмі в честь пам’яті рівноапостольного князя Володимира. Наступного дня «дружбенята» долучилися до хресного ходу, а окремі уривки зі служби довірили дитячому хору. В полудень, коли по всіх храмах звучав пам’ятний передзвін в честь хрестителя Русі, дітвора піднялася на дзвіницю і приєдналися до загальноукраїнського благовісту.
Незначні корективи в роботі табору вносила примхлива волинська природа, проте це тільки піднімало настрій: хотілося довше посидіти біля вогнища, а вночі все ближче притулитися до сусіда.
3 дні хорошого настрою та нових знайомств промайнули непомітно. Спаковані речі, подячна молитва, фото на пам’ять. До наступного літа!
Наталія Гурська