Пекучий біль, чорний смуток не полишають всіх, хто знав цю людину.
Василь Тусь був талановитим лідером, далекоглядним господарем, високоморальною інтелігентною людиною, шанованою далеко за межами села і району. Пост сільського керманича обіймав з 2002 року. А для православної громади – незмінний добродійник, котрий власним прикладом гуртував односельчан і на службу Божу, і на численні заходи по благоустрою.
Невтомний трудівник, авторитетний, простий і відкритий, попри зайнятість він знаходив час для кожного.
«Священник і сільський голова мають бути разом!»- твердив Василь Іванович, а разом з благочинним Кримненської округи прот. Сергієм Никонюком, демонструючи неабиякі результати співпраці,закликав до конструктивного діалогу і інших керівників релігійних та територіальних громад. – Коли батюшка буде на сесії сільської ради, на концерті у клубі, а сільський голова – в церкві, й згодом обоє в чоботях з лопатами підуть прибирати кладовище, то, повірте, все буде гаразд! Що не підвладне закону, те під силу Церкві і навпаки! – невтомлювався повторювати кримненський керманич.
Важко говорити про таку людину в минулому часі.
Провести в останню дорогу сільського голову з’їхались друзі та колеги з усього району. Розділити біль втрати прибув народний депутат Степан Івахів, голови райдержадміністрації, райради. Священники з окружних сіл звершили заупокійну відправу.
Життя Василя Івановича обірвалося на злеті, та його добрі справи проросли глибоким корінням. Вічна пам’ять, Царство Небесне!
Наталія Гурська
