Коли ж починаєш переосмислювати перекази старших людей, згадувати, скільки душевного тепла, сердечності, щирості Божої намагалися і намагаються вкладати в людські душі наші духовні наставники, скільки всього довелося нам разом пережити невеселого і радісного, скільком людям додалось віри, надії, любові, усвідомлюєш: таки багато!
У Чевелі на горбочку
Стоїть церква на видочку.
Біля неї, як ті квіти,
Сидять старші й ходять діти.
Ходять хлопці та дівчата –
Чевельськії соколята.
Храм Різдва Пресвятої Богородиці – свідок багатьох історичних подій села, яке нещодавно відсвяткувало свій престольний празник – Різдво Пресвятої Богородиці. Його православні відзначають 21. Цим святом розпочинається цикл найбільших Двунадесятих церковних свят у році.
На свято до храму зійшлося чимало людей, як односельчан так і з навколишніх сіл, не дивлячись на примхи погоди. Цвинтар, що біля церкви, зустрів своїх прихожан високим похмурим небом і величним церковним дзвоном. Світилась і сіяла святково прибрана церква. Запах ладану, живі квіти додавали особливої урочистості.
Святкування Різдва Богородиці в часі співпало із закінченням основних польових робіт. Тому люди мали змогу і бажання вирватися з виру мирських потреб і присвятили цей день молитві і прославлянню Бога.
З нагоди торжества на святкове богослужіння, яке очолив благочинний Кримненської округи о. Сергій Никонюк, завітало одинадцять священиків. Богородицю вшанували й дякували за зібраний урожай, адже вона є покровителькою землеробства. А ще Богородиці дякували як подательці всякого благополуччя, покривительці сім’ї та материнства.
І на небі, і на землі ми не самотні перед Богом. У нас є помічники і заступники. І перша з них – Пресвята Богородиця, яка захищає нас своїм покровом. А особливо рідне село, храм і його прихожан.
Моє село – це віра православна
І батюшка, що молиться за нас,
І церква, хоч маленька, але славна,
І прихожани, що приходять повсякчас .
Світлана Бринчук
