Звістка про те, що до Володимир-Волинського, куди 9 листопада прибуде Плащаниця Пресвятої Богородиці, організовується паломницька поїздка, зі швидкістю світла облетіла кримненчан. Для більшості вірян з поліської глибинки це не тільки унікальна можливість прикластися до Вселенської святині, що зберігається в Єрусалимі,, а знаменна подія всього життя.
Величезний комфортабельний автобус, організований благочинним Кримненської округи прот. Сергієм Никонюком, переповнений паломниками. Радісний трепет грядущої поїздки найпомітніше бринить в очах вісімдесятирічних бабусь, для яких сувора реальність минулих десятиліть аж до заходу їхніх літ не дозволяла наповну втамувати духовну спрагу.
І хоч в Володимир-Волинський Єрусалимська святиня прибуває тільки о шостій вечора, в дорогу вирушаємо ще опівдні, за планом – ще й паломництво до Зименського Святогорського Свято-Успенського монастиря. Благочинний до хвилини розписує графік, аби паломники якомога ширше могли осягнути багатство и велич святих місць.
Неподалік Володимира-Волинського, за декілька кілометрів від Кафедрального Успенського собору. куди власне и прямуємо на поклін Плащаниці Пресвятої Богородиці, височіє інший Успенський собор – Зимненський монастир – одна з найдревніших святинь православної України. Біля входу нас гостинно зустрічає матушка Павла, послух якої знайомити прочан зі святинями монастиря та його історією.
Розповідь монахині настільки образна і сильна,що за мить в уяві постає як князь Володимир закладає собор, як дарує ченцям образ Пресвятої Богородиці, що й понині своєю святою благодаттю зцілює різноманітні хвороби; як зупиняється на цьому місці перший ігумен Києво-Печерський Варлаам, подорожуючи з Константинополя, і мирно відходить до Господа; як три снаряди влучають в Успенський храм, проте, на диво, церква лишається неушкодженою. Прикладаємось до головної святині монастиря – Зимненської ікони. З запаленими свічками та найпотаємнішими бажаннями спускаємось в печери перших монахів. І кожне слово монахині випромінює кіловати любові і доброти, до сліз розчулює і надихає. До кінчиків пальців проникаєшся благодаттю святого місця, а час немов призупиняється. Та пора в дорогу. Волинська земля в очікуванні Єрусалимської святині – ікони Плащаниці Божої Матері.
Вселенська святиня. зберігається в Єрусалимі, у дворі Гефсиманської обителі (так званої Малої Гефсиманії), розташованої навпроти входу в Храм Гроба Господня. В Єрусалимі Плащаницю виносять на загальний огляд лише раз на рік -у Страсну п’ятницю.
З 12 вересня святиня в Україні, збирає на прощу мільйони вірян. А на прохання єпископа Володимир-Волинського і Ковельського Володимира поклонитися Плащаниці отримали можливість і православні Володимир-Волинської єпархії.
В Кафедральном у Успенськиому соборі наша багато чисельна група буквально розчиняється в громаді паломників. Прикластися до святині прибули тисячі прихожан. Цілу ніч звершувались богослужіння. Додому ж поверталися стомлені і щасливі з іскоркою Єрусалимської благодаті!
Наталія Гурська
