Відомий дослідник історії нашого краю Микола Теодорович зазначає, що побудована вона була із матеріалів старої старовижівської церкви. Поруч із нею спорудили також дзвіницю. Звичайно, що люди дуже раділи такій події, адже вони відтоді могли молитись Богу у своєму рідному селі. Та був період, коли двері храму були зачинені. Він розпочався у 1958-му році. У 1981–1985 роках святиня використовувалась як склад місцевого колгоспу, 1985-1989-их слугувала спортзалом для школи. Споглядаючи на це бузувірство, не в одного місцевого мешканця обливалось кров’ю серце, боліла душа. Спільними зусиллями вони домоглися того, що з 30 жовтня 1990 року храм знову став місцем проведення Богослужіння. Це питання розглядалось аж на рівні Ради Міністрів колишнього СРСР у Москві, котра надала такий дозвіл і зареєструвала релігійну громаду у селі.
Гарним святом для неї стало відзначення п’ять років тому 485-річниці з часу першої писемної згадки про Чевель та 135-ої – від дня побудови церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Тоді на урочистості прибули багато вихідців з села, його гостей. Серед них вперше – артисти заслуженого народного артисту пісні і танцю «Колос» на чолі зі своїм директором і художнім керівником, народним артистом України Олександром Огородніком та поетом, заслуженим діячем мистецтв Василем Геєм. Вони подарували місцевим жителям пісню-гімн «Я люблю тебе, рідне село», який тоді прозвучав вперше. На урочистому зібранні також були представлені герб та прапор Чевеля.
Можна сказати, що саме відтоді дні села почали проводитися у Старовижівському районі на новому, значно вищому рівні. За п’ять років вони пройшли практично в усіх населених пунктах Старовижівщини. А в минулу середу, 21 вересня, черга відзначати свято знову прийшла до Чевеля. Тепер уже з нагоди 490-ї річниці села та 140-ї – церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Великий обсяг роботи у процесі підготовки до нього провів уродженець Чевеля В’ячеслав Недзельський. Саме його ентузіазм, натхнення, організаторські здібності відіграли провідну роль у тому, що в чевельців, як і п’ять років назад, визрів гарний привід зібратися великою громадою.
Урочистості розпочались із святкового Богослужіння у храмі. На запрошення його настоятеля Прот. Богдана Єфімука сюди прибули священики із Залюття, Смолярів, Рокити, Теклі, Глух, Мокрого, Кримного, Яревища, смт Заболоття Ратнівського району та Рівненської області, хор студентів Почаївської духовної семінарії. Очолив службу благочинний Кримненської округи Прот. Сергій Никонюк. Розділити радість свята разом із місцевими жителями у церкву прибули багато уродженців села, які зараз мешкають в інших місцях, численні гості. Теплою і зворушливою стала проповідь священика Петра Каця, котрий зараз є настоятелем Свято-Пантелеймонівського храму у Рокиті, а свого часу 12 років був пастирем для чевельської громади. Він закликав її представників єднатися, зміцнювати свою віру, дотримуватися Божих заповідей, готуватися до того дня, коли кожен із нас постане перед небесним судом.
Після літургії відбувся хресний хід, далі – урочистий молебень. По його завершенні усіх присутніх з величним для села святом привітав благочинний Кримненської округи Сергій Никонюк, котрий зауважив, що воно почалося з молитви до Бога. Саме так, за його словами, і мають розпочинатися подібні заходи. Отець Сергій виступив і на подвір’ї школи, де продовжилось свято.
– Дозвольте передати усім вам привітання від єпископа Володимир-Волинського і Ковельського Володимира, – зазначив насамперед він, звертаючись до присутніх. – Час іде невпинно і життя не стоїть на місці. Кожна дата у ньому – це прекрасна можливість проаналізувати, що доброго ми зробили для ближніх, для храму, своєї душі. Хотілося б, щоб так вчинив кожен із нас, адже той відрізок часу, що Бог дає нам прожити на цій землі, слугує своєрідним індикатором наших вчинків і помислів.
Благочинний закликав усіх людей пам’ятати, що ми не вічні, шукати порятунок для своєї душі, висловив побажання, щоб наступний ювілеї у Чевелі його мешканці зустріли в мирі і доброму здоров’ї.
Гарний настрій цього дня їм подарували виступи аматорів художньої самодіяльності місцевих будинку культури та школи, а також заслуженого народного ансамблю пісні і танцю України «Колос». Він майже дві години звеселяв учасників свята своїми дзвінкими голосами, запальними танцями, відтворенням стародавніх обрядів. На цей раз його учасники подарували чевельцям пісню Василя Гея та Олександра Огородніка «Моя поліська Батьківщина», написаною якраз про старовижівський край. На святі вона прозвучала вперше. До того ж, Олександр Володимирович вручив його організаторам диск із студійним записом пісні, яка по праву може стати гімном Старовижівського району.
Цілий ряд мешканців Чевеля було відзначено грамотами та подарунками від керівників сільської громади і району. Хотілося б у свою чергу побажати їм подальшого духовного відродження у селі, заступництва Божої Матері, щасливої долі.
Юрій КОВАЛЬ.
я живу в цьому прекрасному селі!!!!!
дякую, що не забуваєте писати і про мою маленьку батьківщину